Брак пам’яті може бути дуже неприємним, особливо коли ви перебуваєте в середині важливого завдання. Простір підкачки діє як захисна сітка, надаючи віртуальну пам’ять, яку ваша система може використовувати, коли фізична оперативна пам’ять вичерпана. У цьому докладному посібнику ми розповімо вам про те, як додати місце під своп в Ubuntu 24.04 LTS (Long Term Support), щоб ваша система залишалася стабільною і чуйною навіть за великих навантажень. Незалежно від того, чи є ви досвідченим користувачем Linux, чи новачком, цей покроковий посібник озброїть вас знаннями про ефективне управління пам’яттю системи. Дізнайтеся, як налаштувати простір підкачки для підвищення продуктивності та запобігання збоїв. Давайте зануримося в роботу й оптимізуємо вашу систему Ubuntu!
Необхідні умови
Перш ніж ми почнемо, переконайтеся, що у вас є все необхідне:
- Система під управлінням Ubuntu 24.04 LTS
- Достатньо місця на диску для файлу підкачки
- Привілеї Root або sudo для виконання команд
Розуміння простору підкачки
Простір підкачки – найважливіший компонент управління пам’яттю в системі Linux. По суті, це дисковий простір, який операційна система використовує як віртуальну пам’ять, коли ваша фізична RAM (Random Access Memory) переповнена. Вважайте, що це переливний резервуар для пам’яті вашої системи. Коли на комп’ютері закінчується оперативна пам’ять, він починає використовувати простір підкачки для зберігання даних, які використовуються рідше. Це звільняє оперативну пам’ять для активніших додатків і процесів, запобігаючи сповільненню і збоям. Місце підкачки може бути виділеним розділом на жорсткому диску або файлом підкачки, який являє собою файл в існуючій файловій системі.
Використання простору підкачки має низку переваг. Воно підвищує продуктивність системи, особливо в системах з обмеженим обсягом оперативної пам’яті. Завдяки простору підкачки система може одночасно виконувати більше завдань, не вичерпуючи пам’ять. Він запобігає збоям системи, надаючи додаткову пам’ять, коли ОЗП повністю використано. Простір підкачки також забезпечує гнучкість в управлінні віртуальною пам’яттю: ви можете легко змінювати розмір файлу підкачки в міру необхідності.
У сучасних системах створення файлу підкачки зазвичай краще, ніж виділений розділ підкачки. Файлами підкачки легше керувати і змінювати їхній розмір, що забезпечує більшу гнучкість. У цьому посібнику ми розглянемо створення та налаштування файлу підкачки в Ubuntu 24.04 LTS.
Перевірка наявності наявного простору підкачки
Перш ніж додавати новий простір підкачки, необхідно перевірити, чи є в системі вже налаштований простір підкачки. Це дасть змогу уникнути зайвих дій і унеможливить створення дублюючих ресурсів підкачки.
Відкрийте термінал і виконайте таку команду, щоб перевірити наявність місця під своп:
sudo swapon --showЯкщо своп не налаштований, команда не видасть жодного результату. Як альтернативу можна використовувати команду free -h, щоб переглянути загальне використання пам’яті та свопу:
free -hЦя команда надає людиночитабельний висновок загального обсягу, використаної та вільної пам’яті й простору підкачки. Якщо в рядку «Swap» відображаються нулі, це означає, що наразі простір підкачки не зайнято.
Визначення відповідного розміру простору підкачки
Вибір відповідного розміру простору підкачки залежить від обсягу оперативної пам’яті та навантаження на систему. Хоча універсальної відповіді не існує, ось деякі загальні рекомендації:
- Системи з менш ніж 2 ГБ ОЗП: Використовуйте розмір простору підкачки, що дорівнює або вдвічі більший за обсяг оперативної пам’яті.
- Системи з 2-8 ГБ ОЗП: Використовуйте розмір підкачки, що дорівнює обсягу оперативної пам’яті.
- Системи з більш ніж 8 ГБ ОЗП: Використовуйте розмір підкачки 4 ГБ або менше.
Це всього лише рекомендації, і ідеальний розмір свопу може змінюватися залежно від використання системи. Якщо ви запускаєте додатки, що вимагають багато пам’яті, або часто стикаєтеся з помилками нестачі пам’яті, вам може знадобитися збільшити розмір підкачки. Для настільних систем з помірним використанням зазвичай достатньо розміру свопу, що дорівнює обсягу оперативної пам’яті. Для серверів або систем із віртуальними машинами може знадобитися більший розмір підкачки. Пам’ятайте, що місце підкачки – це не заміна оперативної пам’яті, а доповнення для запобігання збоїв і підвищення стабільності.
Створення файлу підкачки
Тепер, коли ви визначили відповідний розмір свопа, давайте створимо файл свопа. Ми скористаємося командою fallocate, яка є найшвидшим способом створення файлу заданого розміру. Якщо fallocate недоступна, замість неї ми скористаємося командою dd.
Спочатку виберіть розмір файлу підкачки. У цьому прикладі ми створимо файл підкачки розміром 4 ГБ. За необхідності змініть розмір залежно від обсягу оперативної пам’яті та використання системи.
Використовуйте команду fallocate для створення файлу підкачки:
sudo fallocate -l 4G /swapfileПараметр -l задає розмір файлу, а /swapfile – шлях, за яким буде створено файл підкачки. Якщо команда fallocate недоступна або видає помилку, можна скористатися командою dd:
sudo dd if=/dev/zero of=/swapfile bs=1G count=4Ця команда створює файл розміром 4 ГБ, копіюючи дані з /dev/zero в /swapfile. Параметр bs=1G встановлює розмір блоку в 1 ГБ, а count=4 вказує, що має бути скопійовано чотири блоки. Після виконання будь-якої з цих команд перевірте, що файл підкачки було створено з правильним розміром:
ls -lh /swapfileЦя команда відобразить розмір файлу в людинозчитуваному форматі, підтверджуючи, що файл підкачки було створено успішно.
Захист файлу підкачки
Важливо захистити файл підкачки, щоб запобігти несанкціонованому доступу. Файл підкачки має бути доступний для читання і запису тільки користувачеві root. Це забезпечить захист конфіденційних даних, що зберігаються у файлі підкачки.
Щоб встановити правильні дозволи, використовуйте команду chmod:
sudo chmod 600 /swapfileЦя команда встановлює дозвіл 600, що означає, що тільки користувач root має доступ на читання і запис. Перевірте дозволи, виконавши команду:
ls -lh /swapfileРезультат має показати, що файл доступний для читання і запису тільки користувачеві root.
Форматування файлу підкачки
Перш ніж використовувати файл підкачки, його потрібно відформатувати як місце підкачки. Це підготує файл до зберігання даних віртуальної пам’яті.
Для форматування файлу підкачки використовуйте команду mkswap:
sudo mkswap /swapfileЦя команда встановлює область підкачки в зазначеному файлі. Ви маєте побачити висновок, що підтверджує налаштування файлу підкачки, включно з розміром і UUID (Universally Unique Identifier).
Увімкнення файлу підкачки
Тепер, коли файл підкачки відформатовано, ви можете ввімкнути його, щоб система почала використовувати його як віртуальну пам’ять.
Використовуйте команду swapon, щоб увімкнути файл підкачки:
sudo swapon /swapfileЩоб переконатися, що файл підкачки активний, використовуйте команду swapon –show:
sudo swapon --showТепер ця команда має відобразити щойно створений файл підкачки. Також можна використовувати команду free -h для перевірки використання свопу:
free -hЦя команда покаже загальний простір підкачки і те, скільки з нього використовується в цей момент.
Створення постійного файлу підкачки
Щоб файл підкачки вмикався автоматично під час кожного завантаження системи, необхідно додати його у файл /etc/fstab. Цей файл містить інформацію про файлові системи, які мають монтуватися під час завантаження.
Відкрийте файл /etc/fstab за допомогою текстового редактора:
sudo nano /etc/fstabДодайте наступний рядок у кінець файлу:
/swapfile none swap sw 0 0У цьому рядку вказується файл підкачки (/swapfile), його точка монтування (none), тип файлової системи (swap) і параметри монтування (sw). Останні два нулі вказують на те, що файлова система не повинна перевірятися під час завантаження.
Збережіть і закрийте файл. Тепер файл підкачки буде вмикатися автоматично під час кожного завантаження.
Налаштування параметра swappiness
Параметр swappiness керує тим, наскільки активно ядро використовує простір підкачки. Це значення знаходиться в діапазоні від 0 до 100, при цьому вищі значення вказують на те, що ядро має використовувати своп частіше. Менше значення зменшує використання свопу, що може підвищити продуктивність на системах із достатнім обсягом оперативної пам’яті. Більш високе значення збільшує використання свопа, що може бути корисно для систем з обмеженим обсягом оперативної пам’яті.
Щоб перевірити поточне значення swappiness, виконайте таку команду:
cat /proc/sys/vm/swappinessЗа замовчуванням значення swappiness зазвичай становить 60. Для настільних систем з достатнім об’ємом оперативної пам’яті часто рекомендується більш низьке значення, наприклад 20. Це дає змогу ядру використовувати своп тільки тоді, коли оперативна пам’ять майже заповнена, що знижує вплив свопінгу на продуктивність.
Щоб тимчасово змінити значення swappiness, виконайте таку команду:
sudo sysctl vm.swappiness=20Ця команда встановлює значення swappiness рівним 20 до наступного перезавантаження. Щоб зробити зміну постійною, додайте такий рядок у файл /etc/sysctl.conf:
vm.swappiness=20Відкрийте файл /etc/sysctl.conf за допомогою текстового редактора:
sudo nano /etc/sysctl.confДодайте рядок vm.swappiness=20 у кінець файлу. Збережіть і закрийте файл. Нове значення swappiness буде застосовано під час наступного завантаження.
Видалення простору підкачки
Якщо простір підкачки вам більше не потрібен, ви можете видалити його, виконавши такі дії.
Спочатку деактивуйте простір підкачки:
sudo swapoff -v /swapfileЦя команда відключає файл підкачки. Потім видаліть запис із файлу /etc/fstab. Відкрийте файл /etc/fstab за допомогою текстового редактора:
sudo nano /etc/fstabВидаліть рядок, який ви додали раніше:
/swapfile none swap sw 0 0Збережіть і закрийте файл. Нарешті, видаліть файл підкачки:
sudo rm /swapfileТепер простір підкачки повністю видалено з вашої системи.
Усунення неполадок
Додавання простору підкачки – загалом нескладний процес, але ви можете зіткнутися з деякими проблемами. Ось деякі поширені проблеми та їх вирішення:
- Команду fallocate не знайдено: Якщо команда fallocate недоступна, використовуйте замість неї команду dd.
- Проблеми з дозволами: Двічі перевірте права на файл підкачки за допомогою команди ls -lh /swapfile. Переконайтеся, що тільки користувач root має доступ на читання і запис.
- Не активується своп під час завантаження: Переконайтеся, що запис у файлі /etc/fstab правильний. Переконайтеся, що шлях до файлу, тип файлової системи і параметри монтування вказані правильно.
- Системі, як і раніше, бракує пам’яті: Якщо навіть за ввімкненого свопу в системі бракує пам’яті, спробуйте збільшити розмір свопу або додати більше фізичної оперативної пам’яті.
