Освоюємо Void Enlightenment

Сьогодні хочу представити всім огляд дуже цікавої, самобутньої та реально крутої операційної системи, створеної з нуля, і яку абсолютно не заслужено(на мій погляд) усі обходять своєю увагою.

Це Void Linux

Ось що пишуть про свою систему самі творці на своєму офіційному сайті:

“Void – це операційна система загального призначення, заснована на монолітному ядрі Linux. Його пакетна система дозволяє швидко встановити, оновлювати та видаляти програмне забезпечення; програмне забезпечення надається у бінарних пакетах або може бути побудоване безпосередньо з джерел за допомогою колекції пакетів (пакетного менеджера) XBPS.”

https://linuxthebest.net/uk/8-luchshih-distributivov-linux-s-nepreryvnym-vypuskom/

І ось те, що вони про себе говорять, підтверджується вже на практиці при особистому користуванні – швидкість роботи цього унікального пакетного менеджера XBPS реально висока. Скажу відверто – досі я був абсолютним шанувальником Арча та особливо Artix OS, де є багато варіантів системи ініціалізації, і немає systemd. Так ось, повірте, швидкість роботи цієї Осі та, особливо, її пакетного менеджера XBPS, якщо і не вище ніж у Арча, то абсолютно не поступається швидкістю роботи pacman’а. І так, у Void Linux теж немає systemd, а система ініціалізації тут runit.

Але про все по черзі.

Окрім офіційного сайту, на якому можна завантажити офіційні ISO системи з двома варіантами бібліотек glibc або musl (новіша), як для базового варіанту, так і для варіанту з ДЕ Xfce, існує ще сайт комьюніті, на якому є щоденні оновлювані ISO з пристойним набором ДЕ, звідки я брав і сошники – спочатку з KDE, а потім і з Enlightenment, про який я зараз і пишу.

Я не став “винаходити велосипед” і скористався цим сайтом з тієї простої причини, що всі образи там уже йдуть зі встановленими драйверами для звуку та відео карти і вже не потрібні ті ритуальні “танці з бубнами” по установці додаткових драйверів.

Єдине, що треба одразу уточнити – на цьому сайті всі варіанти йдуть ТІЛЬКИ з бібліотеками glibc.

Встановлення

Установник тут досить зрозумілий, хоч і не графічний, але той, хто вже встановлював Арч, Alpine або інші Unix системи (фряху чи слаку) підтвердять, що проблем, загалом, немає і розібратися зовсім не складно – просто дотримуйся інструкцій і вибирай потрібний варіант.

Хочу звернути увагу тих, хто зацікавиться та захоче встановити варіант з Enlightenment – не звертайте увагу на те, що на сторінці завантажень стоїть індекс е17. При встановленні з підключеним інтернетом ви отримуєте останній (у мене був 0.24) варіант цього ДЕ.

Після встановлення та перезапуску ви зайдете з обліковим записом root(!!!), а вже після вам потрібно буде ОБОВ’ЯЗКОВО встановити обліковий запис користувача, хоч при установці, ви це вже вказували. Просто, саму установку акаунта потрібно буде завершити з додаванням в sudoers і групи (wheel).

Також, буде потрібно (так рекомендують і на офіційному сайті) двічі виконати команду

sudo xbps-install -Suv

з таким розрахунком, що система повністю оновиться і вже після цих оновлень виконуємо

reboot

і вже тоді входите з акаунтом користувача і підганяєте всі установки вже під себе.

Взагалі, тут, у цій системі, ось цей модуль “xbps-install” у командах можна прирівняти до “pacman” у Арчах або “apt/apt-get” у Debian та його похідних.

Самих термінальних команд цієї системи не так і багато і всі вони досить добре описані в документах на офіційному сайті, а також в інтернеті є матеріали, де описані саме «після настановні кроки».

На початку для мене було трохи не звично, що налаштування робочого столу і системи тут абсолютно відрізняються від усіх, які я раніше використовував, але з часом все стає на свої місця і ніяких труднощів не виникає. Але так, спочатку, було багато як би “не з руки”. Потрібно було звикнути до того, що шукати файли потрібно в меню, що випадає під прапорцем “Navigate” і ще до того, що немає звичайного набору тек, як в інших (тих, що я користував) Linux системах. У звичній теці “Home” буде мінімальний набір тек. У моєму випадку було лише 2 – desktop та download. Але, крім “Home” тут є ще Favorites і Root, в яких можна знайти ту саму Home.

Але, повірте на слово, що за один/два рази все налаштовується, все підганяється і потім не викликає жодних проблем, як і те, що лівим кліком мишки на будь-якій вільній ділянці робочого столу ви викликаєте меню, що випадає (як в Openbox), з яким можна працювати будь-коли.

Доповнень та програм тут досить багато. Після пошуку за репозиторієм (xbps-query -R <name_pkg>) та підтвердженням, що такі є в наявності, установка відбувається (xbps-install -S <name_pkg>) дуже швидко (реально швидко!).

А ще, тут є і графічна програма для встановлення та видалення програм – вже відомий <strong>Octopi</strong>, який може стати у пригоді тим, хто не дуже любить працювати в терміналі.

Чистити систему та видаляти пакети так само можна, як з Octopi, так і з термінала (xbps-remove <name_pkg>).

Можу сказати, що практично всі (за дуже невеликим винятком) програми та доповнення, якими я користуюся, я зміг встановити і тут. Вони або є переважно репозиторії, або я встановив через flatpak.

Всі необхідні процедури досить добре описані в інструкціях та wiki, а в інтернеті можна знайти дуже корисні поради та пояснення російською та українською мовами.

Про свій особистий досвід та враження

Я намагався встановити для інтересу різні варіанти Void – Trident(Lumina DE), base c musl, на glibc KDE та Enlightenment, але з усіх я зупинився на двох останніх, як найзручніших та найприйнятніших для мене.

З KDE питань взагалі не виникло. Там усе було настільки вже знайоме і звичне, що не викликало жодних незручностей. Але я відразу ж відчув і оцінив швидкість роботи цієї системи в порівнянні з тим же Арчем і був дуже приємно здивований.

З Enlightenment для мене було все в новинку (через що я і вирішив спробувати цей DE!), але, зрештою, я не тільки не жалкую, але і все більше і більше переконуюсь, що цей DE дуже вартий уваги та не у чому не поступається KDE. Та й обсяг місця, і кількість пакетів в Enlightenment теж менше, ніж у кедах, а значить і оновлень/перезаписувань менше, що зменшує можливість помилок. Ну і навантаження на оперативну пам’ять в Enlightenment менше.

Закінчуючи свій огляд, можу тільки порадити звернути увагу на цю систему всім, хто бажає спробувати щось не побите, щось реально самобутнє та приємне в користуванні – і ви не пошкодуєте.

Радий, якщо мій огляд допоможе комусь прийняти рішення спробувати цю цікаву систему.