Хоча Manjaro це і дистрибутив Linux, заснований на Arch, але це не означає, що збирати систему доведеться вручну.
Навпаки, Manjaro використовує графічний установник Calamares, який робить установку цього дистрибутиву навряд чи складніше установки Windows.
![Manjaro Installer](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-installer.jpeg?resize=1033%2C552&ssl=1)
![Manjaro Installer](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-installer.jpeg?resize=1033%2C552&ssl=1)
Це той самий установник, який використовується в Lubuntu та Debian.
Трохи про пакети:
Manjaro має власний репозиторій. У нього потрапляють ретельно протестовані та пропатчені пакети з репозиторіїв Arch, при цьому оновлення виходять не рідше одного разу на місяць і версії програм найчастіше новіші за такі з Ubuntu.
На мою “суб’єктивне” відчуття пакети в Manjaro стабільніше і набагато новіше ніж в Ubuntu.
Далі про пакети:
Крім офіційних репозиторіїв у Manjaro існує Arch User Repo (AUR) – Користувальницький Репозиторій Арчлінукса, який містить у собі скрипти для автоматичного скачування та складання пакета з вихідного коду для встановлення через пакетний менеджер. У цьому менеджері ж можна знайти й найсвіжіші версії практично будь-яких програм, завантажені безпосередньо з репозиторіїв, а також величезна кількість пропрієтарного ПЗ, яке просто не може потрапити до репозиторіїв різних дистрибутивів – я далі розповім про це.
У Manjaro як стандартний графічний установник програм використовується Pamac, який може завантажувати програми з репозиторіїв Manjaro, а також Snap і Flatpak пакети (про AUR нічого не чув)
https://linuxthebest.net/uk/snap-pakety-linux/
https://linuxthebest.net/uk/kak-ustanovit-flatpak-v-ubuntulinux-mint-i-drugie/
![Manjaro Pamac](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro_pamac.png?resize=956%2C594&ssl=1)
![Manjaro Pamac](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro_pamac.png?resize=956%2C594&ssl=1)
У Pamac можна знайти стільки ПЗ, скільки потрібно для роботи, а можливо навіть і більше.
Про драйвера:
У Manjaro Linux є ПЗ для визначення заліза встановленого на комп’ютер, воно так і називається: Manjaro HardWare Detection (MHWD). Перед встановленням Manjaro, а саме у завантажувальному меню Live-образу Manjaro можна вибрати, чи запустити систему з вільними драйверами, або навпаки розпочати інсталяцію з пропрієтарних драйверів.
![Manjaro bootmenu](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-bootmenu-1.webp?resize=1024%2C768&ssl=1)
![Manjaro bootmenu](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-bootmenu-1.webp?resize=1024%2C768&ssl=1)
Якщо вибрати варіант “Завантажитись із закритими драйверами”, то в результаті система буде завантажена з пропрієтарними драйверами від Nvidia або ATI, після встановлення системи в цьому випадку замість вільних драйверів GPU на встановленій системі будуть їх закриті аналоги.
Щодо драйверів на відеокарти: MHWD у разі встановлення пропрієтарного драйвера Nvidia буде генерувати файл конфігурації xorg у теці xorg.conf.d
, у моєму випадку це 90-mhwd.conf
Установка драйверів може проводитись як з термінала командою “mhwd
“, так і через меню налаштувань, як меню налаштувань KDE, де можна вибрати “Автоматично встановити вільні/закриті драйвери”
![Manjaro Hardware Configuration](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-hardware-configuration.png?resize=1037%2C780&ssl=1)
![Manjaro Hardware Configuration](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-hardware-configuration.png?resize=1037%2C780&ssl=1)
Оточення робочого столу:
Manjaro підтримує три оточення робочого столу офіційно і ще шість підтримуються спільнотою.
XFCE, KDE, GNOME – з них я вибрав KDE, багато причин. Найголовніша з них – те, що розробники особливо і не дбають про комфорт інших оболонок, у них досі налаштування Manjaro знаходяться окремо від основних налаштувань системи. У KDE все інакше.
Є ще комьюніті-збірки, на зразок Budgie, Cinnamon, Deepin, I3, MATE, Sway – з них я пробував MATE, і якщо сильно не прискіпуватися до дизайну, ним користуватися можна.
Зовсім трохи про ігри:
Manjaro Steam поставляється у вигляді модифікованого пакета <strong>steam-manjaro</strong>
.
![Manjaro Steam](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-steam.jpg?resize=1200%2C582&ssl=1)
![Manjaro Steam](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-steam.jpg?resize=1200%2C582&ssl=1)
Також є пакет steam-native
, який є не модифікованим клієнтом Steam.
Про ядра Linux:
Ось зараз буде цікаво.
У Manjaro передбачено графічний інструмент, що дозволяє встановлювати ядра з офіційних репозиторіїв. У KDE він вбудований в основний менеджер налаштувань, а в інших дистрибутивах знаходиться окремо у програмі “Manjaro Settings Manager”.
![Manjaro Settings Manager](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-linux-kernel.jpg?resize=596%2C463&ssl=1)
![Manjaro Settings Manager](https://i0.wp.com/linuxthebest.net/wp-content/uploads/2021/12/manjaro-linux-kernel.jpg?resize=596%2C463&ssl=1)
Але веселощі не обмежуються ядрами з офіційних репозиторіїв, тому що AUR дозволяє встановлювати велику кількість пропатчених ядер.
З найвідоміших я б назвав Linux Zen, який являє собою колекцію патчів і модифікацій, для забезпечення максимальної продуктивності на домашніх комп’ютерах
Установка пропатчених ядер:
- Zen-ядро
yay -S linux-zen-git linux-zen-git-headers --sudoloop
- Xanmod – тут ядро Linux використовує дещо інший планувальник завдань
yay -S linux-manjaro-xanmod linux-manjaro-xanmod-headers --sudoloop
- Кона Коливаса – також покращує продуктивність системи
yay -S linux-ck linux-ck-headers --sudoloop
- Intel – покращує продуктивність на системах Intel
yay -S linux-clear linux-clear-headers --sudoloop
- AMD – покращує продуктивність новітніх процесорів Ryzen
yay -S linux-amd linux-amd-headers --sudoloop
Всі патчі ви використовуєте на свій страх та ризик. Найчастіше буде корисніше стандартне ядро без модифікацій.
Заключення
Убунту і Мінт страждають частими падіннями та невдалими оновленнями, але в Manjaro такого я жодного разу не зустрічав, тому для любителів стабільності це дуже хороший варіант.
Тим часом AUR дає можливість любителям експериментальних версій програм випробувати найсвіжіші нововведення.
З мінусів:
- Manjaro не дуже підходить перфекціоністам, тому, що над дизайном Manjaro все ще варто попрацювати.
- Також Manjaro не дуже підходить для новачків, тут не всі елементи Manjaro повністю перекладені на російську мову, та й зручність різних компонентів Manjaro залишає бажати кращого.
Все ж таки я вибрав Manjaro, і навіть видалив Arch, поставивши на його місце Manjaro, тому що в Manjaro є багато зручних плюшок, які просто відсутні в Arch Linux
Manjaro – вірний друг ноутбука програміста, будь-яка бібліотека тут ставиться однією командою терміналу.
опять же бред по поводу “стабильности манжаро”….
стабильная ОС – это такая, на которую не выходят обновления. Она низменна, в это стабильность.
Назвать роулинг-дистибутив “стабильным” – проявление безграмотности. Стабильный – это не тот, который хорошо работает, а тот, который не меняется от релиза до релиза.