Manjaro – дистрибутив Linux, який всіх переграв та знищив

Хоча Manjaro це і дистрибутив Linux, заснований на Arch, але це не означає, що збирати систему доведеться вручну.

Навпаки, Manjaro використовує графічний установник Calamares, який робить установку цього дистрибутиву навряд чи складніше установки Windows.

Це той самий установник, який використовується в Lubuntu та Debian.

Трохи про пакети:

Manjaro має власний репозиторій. У нього потрапляють ретельно протестовані та пропатчені пакети з репозиторіїв Arch, при цьому оновлення виходять не рідше одного разу на місяць і версії програм найчастіше новіші за такі з Ubuntu.

На мою “суб’єктивне” відчуття пакети в Manjaro стабільніше і набагато новіше ніж в Ubuntu.

Далі про пакети:

Крім офіційних репозиторіїв у Manjaro існує Arch User Repo (AUR) – Користувальницький Репозиторій Арчлінукса, який містить у собі скрипти для автоматичного скачування та складання пакета з вихідного коду для встановлення через пакетний менеджер. У цьому менеджері ж можна знайти й найсвіжіші версії практично будь-яких програм, завантажені безпосередньо з репозиторіїв, а також величезна кількість пропрієтарного ПЗ, яке просто не може потрапити до репозиторіїв різних дистрибутивів – я далі розповім про це.

У Manjaro як стандартний графічний установник програм використовується Pamac, який може завантажувати програми з репозиторіїв Manjaro, а також Snap і Flatpak пакети (про AUR нічого не чув)

https://linuxthebest.net/uk/snap-pakety-linux/

https://linuxthebest.net/uk/kak-ustanovit-flatpak-v-ubuntulinux-mint-i-drugie/

У Pamac можна знайти стільки ПЗ, скільки потрібно для роботи, а можливо навіть і більше.

Про драйвера:

У Manjaro Linux є ПЗ для визначення заліза встановленого на комп’ютер, воно так і називається: Manjaro HardWare Detection (MHWD). Перед встановленням Manjaro, а саме у завантажувальному меню Live-образу Manjaro можна вибрати, чи запустити систему з вільними драйверами, або навпаки розпочати інсталяцію з пропрієтарних драйверів.

Якщо вибрати варіант “Завантажитись із закритими драйверами”, то в результаті система буде завантажена з пропрієтарними драйверами від Nvidia або ATI, після встановлення системи в цьому випадку замість вільних драйверів GPU на встановленій системі будуть їх закриті аналоги.

Щодо драйверів на відеокарти: MHWD у разі встановлення пропрієтарного драйвера Nvidia буде генерувати файл конфігурації xorg у теці xorg.conf.d, у моєму випадку це 90-mhwd.conf

Установка драйверів може проводитись як з термінала командою “mhwd“, так і через меню налаштувань, як меню налаштувань KDE, де можна вибрати “Автоматично встановити вільні/закриті драйвери”

Оточення робочого столу:

Manjaro підтримує три оточення робочого столу офіційно і ще шість підтримуються спільнотою.

XFCE, KDE, GNOME – з них я вибрав KDE, багато причин. Найголовніша з них – те, що розробники особливо і не дбають про комфорт інших оболонок, у них досі налаштування Manjaro знаходяться окремо від основних налаштувань системи. У KDE все інакше.

Є ще комьюніті-збірки, на зразок Budgie, Cinnamon, Deepin, I3, MATE, Sway – з них я пробував MATE, і якщо сильно не прискіпуватися до дизайну, ним користуватися можна.

Зовсім трохи про ігри:

Manjaro Steam поставляється у вигляді модифікованого пакета <strong>steam-manjaro</strong>.

Також є пакет steam-native, який є не модифікованим клієнтом Steam.

Про ядра Linux:

Ось зараз буде цікаво.

У Manjaro передбачено графічний інструмент, що дозволяє встановлювати ядра з офіційних репозиторіїв. У KDE він вбудований в основний менеджер налаштувань, а в інших дистрибутивах знаходиться окремо у програмі “Manjaro Settings Manager”.

Але веселощі не обмежуються ядрами з офіційних репозиторіїв, тому що AUR дозволяє встановлювати велику кількість пропатчених ядер.

З найвідоміших я б назвав Linux Zen, який являє собою колекцію патчів і модифікацій, для забезпечення максимальної продуктивності на домашніх комп’ютерах

Установка пропатчених ядер:

• Zen-ядро

  yay -S linux-zen-git linux-zen-git-headers --sudoloop

• Xanmod – тут ядро Linux використовує дещо інший планувальник завдань

  yay -S linux-manjaro-xanmod linux-manjaro-xanmod-headers --sudoloop

• Кона Коливаса – також покращує продуктивність системи

  yay -S linux-ck linux-ck-headers --sudoloop

• Intel – покращує продуктивність на системах Intel

  yay -S linux-clear linux-clear-headers --sudoloop

• AMD – покращує продуктивність новітніх процесорів Ryzen

  yay -S linux-amd linux-amd-headers --sudoloop

Всі патчі ви використовуєте на свій страх та ризик. Найчастіше буде корисніше стандартне ядро без модифікацій.

Заключення

Убунту і Мінт страждають частими падіннями та невдалими оновленнями, але в Manjaro такого я жодного разу не зустрічав, тому для любителів стабільності це дуже хороший варіант.

Тим часом AUR дає можливість любителям експериментальних версій програм випробувати найсвіжіші нововведення.

З мінусів:

• Manjaro не дуже підходить перфекціоністам, тому, що над дизайном Manjaro все ще варто попрацювати.
• Також Manjaro не дуже підходить для новачків, тут не всі елементи Manjaro повністю перекладені на російську мову, та й зручність різних компонентів Manjaro залишає бажати кращого.

Все ж таки я вибрав Manjaro, і навіть видалив Arch, поставивши на його місце Manjaro, тому що в Manjaro є багато зручних плюшок, які просто відсутні в Arch Linux

Manjaro – вірний друг ноутбука програміста, будь-яка бібліотека тут ставиться однією командою терміналу.

Manjaro Linux